Гемодинаміка – наука, що вивчає рух крові по судинах.
Найбільш об’єктивними показниками гемодинаміки є АД (артеріальний тиск) і ЧСС (частота серцевих скорочень).
Артеріальний тиск — це тиск крові на стінки судин, що виникає в момент викидання серцем крові в артеріальну систему.
АТ – важливий показник функціонування серцево-судинної системи (ССС).
Розрізняють АТmax – систолічне – це найбільший тиск в артеріях під час систоли. АТmin– діастолічне – найменший тиск під час діастоли.
Тиск вимірюють методом Н. С. Короткова – вислуховування судинних тонів, що виникають у артерії. Прилад для виміру тиску – тонометр. Спочатку створюють тиск у манжеті більше рівня АТсист., кровотік припиняється. Потім манжету попускають. Удар об стенку артеріальної крові відповідає максимальному (найбільшому тиску крові під час систоли), тобто АТсист.. Потім далі попускають манжету, тиск стають нижче діастолічного і звуки зникають – це відповідає АТдіаст.. – найменшому тиску під час діастоли.
Пульсовий тиск: max – min (ПТ) — пропорційно кількості крові, що викидається серцем при кожній систолі.
Середньодинамічний тиск – СДТ – більш постійна величина, ближче до величини діастолічного тиску. Це середня величина тиску, при якому під час відсутності пульсових коливань спостерігається такий же гемодинамічний ефект, як і за природного коливання тиску крові.
CДТ= АТдіаст+ або СДТ= + АТдіаст
ЧСС– кількість ударів (скорочень) серця за хвилину.
Артеріальний пульс – відбиває діяльність серця і функціональний стан артеріальної системи.
Виникнення пульсу: кров викидається в артеріальну систему, вже заповнену кров’ю, тому виникає додаткове розтягування стінок судин, тиск підвищується до систолічного, а в інших ділянках – ще діастолічного. Перепад тисків сприяє прискореному переміщенню крові і розширенню артеріальних стінок – виникає пульсова хвиля. Швидкість пульсової хвилі не залежить від швидкості руху крові. Пульсація артерій – артеріальний пульс (ритмічні коливання стінки артерій) — відбиває ритм серця, швидкість вигнання крові лівим шлуночком.
Артеріальний пульс відповідає ЧСС, тому по вимірі артеріального пульсу ми можемо вимірити ЧСС.
По показниках АТ і ЧСС можна розрахувати інші показники, що характеризують діяльність серцево-судинної системи (ССС).
1. Розрахувати об’єм циркулюючої крові – 7% від маси тіла (наприклад, вага = 60 кг, тоді V = 60*0,07 = 4,2 л).
2. Вимірити ЧСС методом пальпації (на зап’ясті або на сонній артерії) за пульсом. Пульс вимірюють протягом 1 хвилини за допомогою секундоміра в положенні сидячи.
(норма 60-90 уд/хв, менше 60 уд/хв – брадикардія, більше 90 уд/хв – тахікардія).
3. Розрахувати належне АТ(або вимірювати фактичне АТ)
Належне АТсист= 1,7 * вік + 83
АТдиаст= 1,6 * вік + 42
|
Вік |
чоловік |
жінка |
||
|---|---|---|---|---|
|
18 років |
115,5 |
72,3 |
113,4 |
70,6 |
|
19 років |
116,6 |
73,4 |
114,8 |
71,4 |
|
20 років |
118,2 |
74,8 |
116,3 |
72,5 |
4. Розрахувати наступні показники: ПТ, СДТ, СО, ХОК, КЭК, І.
ПТ= АТmax – АТmin, СДТ = + АТmin,
СО– систолічний об’єм кровообігу (ударний обсяг) – кількість крові, що викидається серцем під час систоли.
(норма 65-70мл при ЧСС = 70-75 уд/хв)
СО= 100 + 0,5 * ПТ–0,6 * АТдиаст – 0,6 * В, де В – вік
(чим менше СО, тим гірша ефективність роботи серця)
ХОК— хвилинний обсяг кровообігу — кількість крові, що викидається шлуночками серця в 1 хвилину. (≈ 4-5 л/хв)
ХОК = СО * ЧСС
(чим більше МОК, тим ефективніше працює серце)
КЕК– коефіцієнт економизації кровообігу – показує економічність, роботи серця (при меншому ЧСС збільшується З, тобто серце при меншій кількості ударів виробить більше крові).
КЕК = ПТ* ЧСС
норма = 2600 (збільшення свідчить про напруженість у роботі ССС)
5. Виконати тест на пристосуваннясерця до фізичного навантаження (визначити показник, або індекс Руф’є – І).
У положенні сидячи (після 5-хвилинного відпочинку) вимірюється пульс за 15 сек. (P1). Потім робляться 30 присідань за 45 сек. – і відразу ж знову вимірюється пульс за 15 сек. (Р2) Через 1 хвилину відпочинку – знову вимірюється пульс за 15 сек. (Р3).
І=((4*(Р1+Р2+Р3))-200)/10
Оцінна шкала:
< 0 – пристосування серця до навантаження відмінна (атлетичне серце);
0,1-5 – відмінна (дуже гарне серце);
5,1-10 — гарна (гарне серце);
10,1-15 – задовільна (серцева недостатність середнього ступеня);
15,1-20 – погана пристосовність серця до фізичного навантаження;
20,1-25 – дуже погана пристосовність серця до фізичного навантаження.
Для фізично слабких людей – 30 присідань за 1 хвилину.
Література
- Трускавецький Є.С., Мельниченко Р.К. Гістологія з основами ембріології: Підручник. – К.: Вища школоа, 2005. – 327 с.
- Зубар Н.М. та ін. Фізіологія харчуівння. Опорний конспект лекцій. / Н.М.Зубар, В.І.Ципріян, Ю.В.Руль. – К.: КДТЕУ, 2000. – 189 с.
- Мартинчик А.Н. и др. Физиология питання, санитария и гигиена: Учеб. пособие / А.Н.Мартинчик и др. – М.: Академія, 2002. – 192 с.
- Основы физиологии человека: Учебник для вузов / Н.А.Агаджанян и др. Под ред. Н.А.Агаджаняна. – М.: РУДН, 2001. – 408 с.
- Федюкович Н.И. Анатомия и физиология человека: Учеб. пособие. – Ростов-на-Дону: Фенікс, 2004. – 2004. – 416 с.
- Матюшина Э.П. Основы физиологии питання, гигиены и санитарии. – М.: Профобриздат, 2001. – 184 с.
- Орлова Н.Я. Фізіологія та біохімія харчування: Підручник. – К.: Київ. держ. торг.-екон. ун-т., 2001. – 248 с.